Кібербулінг

    Кібербулінг: як захистити дитину?

    З розвитком сучасних інформаційних технологій, засобів зв’язку, інтернету та соцмереж з’явився і такий вид шкільного насильства, як кібербулінг – приниження чи цькування за допомогою мобільних телефонів та інших гаджетів.

    Як проявляється кібербулінг?

    • Залякування за допомогою повідомлень (погрози, образи).
    • Розсилка фотографій в інтернеті (реальних або перероблених за допомогою фотошопу).
    • Поширення чуток через соціальні мережі.
    • Крадіжка паролів соціальних мереж або даних входу в систему для поширення шкідливої ​​інформації.
    • Шантаж.
    • Виманювання інтимних фотографій.
    • Образливі коментарі.

    Ознаки того, що дитина, можливо, піддається нападам і цькуванню онлайн

    Будьте уважні, якщо ваша дитина:

    • проводить незвично багато часу в інтернеті, особливо вночі,
    • раптово вимикає комп’ютер, коли ви заходите у кімнату,
    • відповідає на телефонні дзвінки від людей, яких ви не знаєте,
    • нервує, коли отримує нові повідомлення,
    • втрачає інтерес до використання всіх гаджетів,
    • отримує подарунки поштою невідомо від кого,
    • втрачає інтерес до школи, нервує або турбується, коли туди потрібно йти,
    • менше спілкується з друзями і родиною та стає потайною.

    Що робити, якщо дитина вже зіткнулась з кібербулінгом?

    ВАЖЛИВО!
    Пам’ятайте: якщо ваша дитина постраждала від цькування, її шантажують, обіцяють всім розіслати її особисті фотографії або погрожують – ніколи не звинувачуйте і не сваріть дитину.

    Не залякуйте дітей фразами: «Якщо щось подібне станеться – отримаєш у мене!»

    Не допускайте засудження. Ніяких: «Сам винен!». Такі слова призведуть до того, що дитина не захоче звернутися до вас за допомогою.

    Важливо пам’ятати: винна не жертва – винен той, хто скористався її довірою.

    Дітям і без того часто страшно або соромно розповісти дорослим про ситуації, які сталися з ними. Адже раптом сваритимуть? Раптом розчаруються? Раптом не пробачать? Через такі ситуації кібербулінг може вилитися в відвертий шантаж. Адже зловмисник знає: дитина змушена буде робити все, аби батьки / школа / інші люди нічого не дізналися.

    Кроки щодо захисту від кібербулінгу

    1. Поясніть дитині, що це не її вина. Що ви підтримаєте її в будь-якому разі, що ви – на її боці та вам можна довіряти.
    2. Збережіть все листування, зробивши скріншоти.
    3. Заблокуйте акаунти, з яких пише агресор – поставте в чорний список та ігноруйте. Іноді кривдник відступає, коли не отримує реакції.
    4. Поміняйте номер телефону дитини і на деякий час видаліть всі сторінки у соцмережах. Якщо дитина буде відчувати себе таким чином «відрізаною» від світу його друзів – створіть нові, секретні сторінки для дитини з іншим ім’ям і без фото, щоб тільки сім’я і друзі знали про них.
    5. З’ясуйте, чи знайома дитина з агресором у реальному житті або чи планує зустрітися. Дізнайтесь, що йому відомо про дитину (реальне ім’я, прізвище, адресу, телефон, номер школи). Запропонуйте свою допомогу – обговоріть, як можна знешкодити, заблокувати агресора. Поясніть, якій небезпеці може піддатися дитина при зустрічі з незнайомцями, особливо без свідків.
    6. Зверніться в поліцію. Якщо погрози є досить серйозними, стосуються життя або здоров’я дитини, а також членів вашої родини. Якщо ви не впевнені в своїй оцінці того, наскільки серйозно те, що сталося з дитиною, або дитина недостатньо відверта з вами і не готовий йти на контакт, зверніться до психолога.

    Якщо ваша дитина сама займається кібербулінгом

    Не потрібно забувати, що ваша дитина може бути не лише жертвою, але й агресором. Обов’язково розглядайте кожну ситуацію з двох сторін. Адже навіть добра і тиха дитина може одного разу виявитися на стороні тих, хто знущається над іншими. Причин тому може бути багато: від невпевненості в собі та самоствердження за рахунок приниження інших до бажання виділитися або «здаватися крутим».

    Майже всі батьки дітей-агресорів стверджують, що їх дитина ніколи б так не вчинила.

    Донесіть до дитині, що не можна ображати інших людей, обговорювати і критикувати їх зовнішність, колір шкіри, вагу, релігію, родину або стосунки. Не можна писати образливі речі, бажати поганого, знущатися, сміятися над кимось. Поясніть, що не можна писати погані речі і принижувати навіть незнайому людину. Навіть якщо вона ніколи не побачить тебе у реальності. Поговоріть про почуття і про те, як така поведінка може глибоко поранити іншу людину.

    Пам’ятайте, що навіть у цьому випадку дитину краще не сварити. Спочатку опануйте свої емоції! Наступні кроки:

    1. Переконайтеся, що ваша дитина знає, що така поведінка неприпустима і чому.
    2. Спробуйте зрозуміти причини, чому ваша дитина поводиться таким чином, і шукайте шляхи вирішення проблем.
    3. Допоможіть вашій дитині подумати про вихід із ситуації. Вибачення перед жертвами, недопущення такої поведінки в майбутньому, розмова з психологом.

     

     

     

    Украина,   Херсон,  вул. Гетьмана Сагайдачного, 20
    22-41-89, 26-33-39

    Херсонська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №14 © 2019