Нерідко батьки школярів стикаються з проблемою відсутності у них бажання вчитися. У одних це бажання зникає в перші роки навчання, а в інших і зовсім відсутнє. Саме тому так важливо знайти правильну мотивацію для своєї дитини, яка допоможе зберегти інтерес і спрагу до знань.

    Існує багато ефективних методів для учителів та батьків, які хочуть припинити знущання. Важлива відправна точка – усвідомлення, що багато знущань відбувається поза полем зору учителів та батьків, і що багато жертв знущань не хочуть повідомляти дорослих про свої проблеми. Причини різні: їм може бути соромно за те, що вони жертви, їм страшно від того, що дорослі не зможуть, або не захочуть допомогти вирішити проблему або звинуватять у тому, що трапилося.

    Дорослі для ефективного втручання повинні переглянути свої власні погляди на міжособистісну поведінку. Багато вчителів та батьків радять дітям не скаржитися й вирішувати свої проблеми самостійно. Проте, в ситуації знущань існує дисбаланс сили, за якого жертва завжди програє та зазнає найгіршого: приниження людської гідності, образ, фізичного болю, матеріального збитку тощо. І жертва, і ті, хто знущається, потребують допомоги та втручання для припинення цієї жахливої поведінки.

    Шкільний психолог   допоможе:

    -         Стабілізувати емоційний стан вашої дитини.

    -         Зміцнити впевненість у собі.

    -         Зрозуміти в чому причина шкільних негараздів.

    1. З початку навчального року привчіть дитину прокидатися раніше, щоб збирання до школи не перетворювалось у щоденні хвилювання, вранці будіть дитину з усмішкою та лагідним словом.

    2. Не підганяйте, розраховувати час –  це ваш обов'язок, якщо ви цю проблему не вирішили – провини дитини в цьому нема.
    3. Обов'язково привчіть дитину вранці снідати. Це важливий момент у запобіганні хвороб шлунка.

    4. Привчайте дитину збирати портфель напередодні, увечері перевірте, чи не забула вона чого-небудь важливого. Запитайте її, чи не передавав вчитель прохань чи розпоряджень батькам. Через деякий час дитина привчиться сумлінніше ставитися до своїх обов'язків і стане більш зібраною.

    Будь-які перехідні періоди життя і діяльності дітей висувають специфічні проблеми, що пов’язані зі зміною в організації навчальної діяльності у середніх класах. Умови, які змінилися, пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального і особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей певних учбових знань, дій, навичок. Процес звикання до шкільних вимог і порядків, нового для п’ятикласників оточення, нових умов життя розуміється як адаптація. Адже дитина в школі адаптується не тільки до своєї соціальної ролі, але перш за все до особливостей засвоєння знань у нових умовах.

     

    Сьогодні терміни «гіперактивність» і «дефіцит уваги» так широко вживаються, що їх починають застосовувати мало не до кожної другої непосидючої дитини. Батькам нав’язується думка, ніби їх активні діти психічно хворі і потребують лікування або особливого спостереження. Але чи кожна дитина, нездатна посидіти на місці довгий час або не слухаюча батьків, гіперактивна? Де ж знаходиться межа між характером і нездоров’ям? Як допомогти кожній дитині?»

     

    Украина,   Херсон,  вул. Гетьмана Сагайдачного, 20
    22-41-89, 26-33-39

    Херсонська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №14 © 2019